Сумський дошкільний навчальний заклад(ясла-садок) № 16 м.Суми,Сумської області

Поради батькам щодо мовленнєвого розвитку дітей раннього віку

 

    Велику увагу приділяйте інтонаційній забарвленості мовлення.Малюки дуже реагують на тон голосу. Хоча вони ще не розуміють багато слів, але за тоном дорослого можуть зрозуміти чи він задово­лений, чи ні. При відповідній інтонації діти розуміють про який роз­мір предметами яку вдачу людини йдеться. Але з інтонаціями треба бути обережними. Від занадто театрального, дуже інтонаційно за­барвленого мовлення дорослих діти втомлюються, а тому мозок дає команду «вимикатися» і діти нічого вже не чують. Тож слід чер­гувати емоційне забарвлення зі спокійним, тихим мовленням.

    Якнайбільше розмовляйте з дітьми. Слід не просто давати вка­зівки, а розмовляти. Адже від мовлення, яке буде чути дитина, зале­жить обсяг її пасивного словника, який згодом стане активним. Якщо мама візьме за правило все пояснювати малюку, то він скоро звикне прислуховуватися до її мовлення. Скажімо, ви збираєтесь на прогулянку. Мова може бути приблизно та­ка: «Ми йдемо на вулицю. Там зараз прохолодно, тому що осінь. Тож треба тепло одягнутися. Зараз ми одягнемо теплі речі: штанці, светри, кофточку, шапочку. Нам буде тепло. Ми будемо гуляти та ди­витися на жовті листочки». Речення мають бути короткими, складати­ся переважно з іменників та дієслів. Поступово у мовлення слід вво­дити прикметники та займенники. Наприклад: «Подивись, штани червоні, а колготки сині», «Чиї це червоні штани? (Мої.) Чия червона шапка? (Моя.) Чий червоний светр? (Мій.)».

    Використовуйте малі віршовані форми. Вони допоможуть звер­нути увагу дитини на певні дії та досягти бажаних результатів під час різних режимних моментів. Вірші можна використати:

•  під час годування;

•  під час гігієнічних процедур у ванній кімнаті;

•  під час одягання (роздягання);

•  під час укладання спати тощо.

    Таких віршів є дуже багато, їх можна підібрати на свій смак. Звіс­но, дуже добре, коли мама знає напам'ять і доцільно викорис­товує малі віршовані форми, але їх спеціально вчити не обов'язково. Вірші можна надрукувати і розмістити по всій кімнаті у зручних для батьків місцях.Дуже важливо правильно підбирати і використовувати твори. Вірш має бути невеликим, складатися переважно із іменників та діє­слів. Під час проведення рухливих ігор, ігор-забавлянок використову­ють більш ритмічні вірші з чіткими фразами, а перед сном, прийомом їжі, на прогулянці — більш спокійніші, з розміреним ритмом.

    Активізуйте мовлення дітей. Для цього можна скористатися різними прийомами, зокрема дуже ефективним є прийом спільного декламування знайомого вірша, коли дитина промовляє останнє сло­во кожного рядка, наприклад:

Їхав лис через ... (ліс), Лисенятам капці... (віз).

Щоб соснові... (шишки) Не кололи... (ніжки).

    Продовжити роботу з віршем можна, використавши ілюстра­ції до нього. Слід показати картинку з зображенням лиса, яка дасть змогу активізувати мовлення малюкай за допомогою запитань. Скажімо так: «Їхав лис через ліс. Подивись — це лис. Лис рудий. Скажи, Петрику, рудий». (Рудий.) «Ще лис хитрий. Який лис?» (Хитрий.)

    Потім показати кар­тинку з зображенням лі­су. При цьому мовлення батьків може бути таким: «Це — ліс. У лісі росте багато дерев. Дере­ва бувають великі (мож­на руки підняти вгору, потягнутися), а бувають маленькі (можна присіс­ти, руки опустити додо­лу). Які бувають дерева?» (Великі, маленькі.) Покажіть на картинці велике дерево: «Скажи, Оленко, яке це дерево?» (Велике.) Покажіть — маленьке: «А це яке дерево?» (Маленьке.)

    Якщо є можливість, варто показати дитині справжню шишку, заохочуючи її до дій та мовлення: «Це шишка. Доторкнися до неї. Шишка колеться?» (Ко­леться. ) «Вона колюча. Яка шишка?» (Колюча.) «А якщо стати на шишку босою ніжкою, то буде боляче?» (Так. Буде боляче.) «Тож лис купив лисенятам капці, щоб шишки не кололи ніжки. Шишка вирос­ла на високому дереві, яке називається сосна. (Слід показати зобра­ження сосни на картинці.) Як називається дерево?» (Со­сна.) «Ця шишка виросла на сосні, тому її називають соснова. То яка це шишка?» (Соснова.) «Правильно, соснова шишка».

    Нагадаємо, що речення повинні бути короткими. Якщо введено нове слово, наприклад «сосна», треба вживати його у кожному ре­ченні, не замінюючи на слова «у ньому», «на ньому». Так потрібно відпрацьовувати кожен вірш.

 

Увага! Слід пам'ятати, щоб слово з пасивного словника пере­йшло в активний, дитина має промовити його багато разів у різних ситуаціях, будь-то гра чи режимні моменти. Однак не треба переобтяжувати дитину великою кількістю слів. Якщо від дитини вимагати вимовляти занадто багато складних, дов­гих слів, результат може бути сумним — заїкання.

 

    Широко використовуйте вправи для пальчиків. Це дуже важ­ливо для розвитку мовлення. Тут вам стануть у пригоді ігри-забавлянки, як-от: «Сорока-ворона», «Ладки-ладусі», «Іде коза рогата», «Оцей пальчик», «Пальчику, пальчику, де ти був?». Адже діти дуже люблять дії з мовним супроводом. Корисні й ігри, у які можна грати з підгрупою дітей.

Наприклад, гра-імітація «Два півники»:

Два півники, два півники

Горох молотили, (Імітація рухів молотьби ціпком)

Дві курочки-чубарочкиДо млина носили. (Імітація несіння мішка на плечах)

Цап меле, цап меле, (Колові рухи руками)

Коза насипає, (Імітація рухів насипання)

А маленьке козеняткоНа скрипочці грає. (Імітація гри на скрипці).

Через деякий час дитина почне повторювати вірш разом з мамою.