top of page

ПАМ’ЯТКА

«Адаптація дитини до умов дошкільного навчального закладу»

 

  •  Познайомте дитину з майбутнім вихователем, проведіть екскурсію до групи та ігрового майданчика, налаштовуючи дитину на те, що перебування в дитячому колективі та в дошкільному навчальному закладі — це приємна, радісна й очікувана подія.

  •  Організуйте життя дитини в родині відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному навчальному закладі. Сон, вживання їжі, прогулянки й інші режимні моменти проводьте в один і той самий час.

  • Подавайте дитині на сніданок молочну страву. На обід готуйте і першу, і другу, і третю страви. Навчіть дитину їсти без сторонньої допомоги.

  •  Навчайте дитину вдома необхідним правилам самообслуговування, взаємодії з оточенням та сформуйте основні санітарно-гігієнічні навички — дотримання чистоти тіла, культури їжі, підтримання порядку в навколишньому середовищі.

  • Залишайте дитину під наглядом інших людей, наприклад, родичів, друзів — спочатку на годину, а потім довше, щоб дитина зрозуміла, що батьки не будуть постійно поряд

  • Поінформуйте педагогічних, медичних працівників інших спеціалістів дошкільного навчального закладу про захоплення дитини, звичний руховий режим, особливості розвитку, нюанси харчування, можливі алергійні реакції тощо.

  •  У перші дні перебування в дошкільному навчальному закладі залишайте дитину на дві-три години, поступово збільшуючи час перебування на одну-дві години.

  • Дозволяйте дитині брати з собою до дошкільного навчального закладу улюблену іграшку, проте не давайте харчових продуктів і напоїв.

  •  Пам’ятайте, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад лише здоровою. Щоранку оглядайте зів, шкіру та волосся дитини, розпитуйте про самопочуття.

  •  Одягайте дитину відповідно до погодних умов, обирайте одяг з натуральних тканин та зручне взуття. Обов’язковим є головний убір. v Не залишайте дитину в дошкільному навчальному закладі примусово, навіть якщо час звикання виявився довшим за очікуваний.

  •  Пам’ятайте, що адаптація до нових умов перебування в дошкільному навчальному закладі, звикання до відсутності батьків, а також до нового дитячого колективу та дорослого оточення — це тривалий та відповідальних процес, який у кожної дитини проходить індивідуально.

ЯК ПОБУДУВАТИ ДОВІРЛИВІ ВЗАЄМИНИ ІЗ ДИТИНОЮ

 

     Проявляйте безумовну любов та прийняття дитини в будь-якій ситуації. У жодному разі не промовляйте висловлювань на кшталт: «Якщо ти знову так зробиш, мама і тато тебе більше не любитимуть».

    Ніколи не обзивайте та не ображайте дитину. Можна проявляти незадоволення дією дитини, її вчинком, поведінкою, але не її особистістю в цілому.

    Поважайте особистість у Вашій дитині. Дослухайтеся до її думки, сприймайте серйозно її почуття. Надавайте дитині достатню свободу та незалежність, за яку дитина сама відповідатиме. Водночас покажіть їй, що за потреби та на її прохання, Ви готові допомогти їй, дати слушну пораду тощо. У дитини має бути своя територія, вхід на яку дорослим дозволено лише за її згоди. Помилково вважати, що в дитини не має бути жодних секретів від батьків.

    Будьте чуйними до дитини. Якщо дитина просить Вас погратися з нею, приділити їй увагу, а Ви на той момент не можете цього зробити, не дратуйтеся через її надокучливість. Ліпше покажіть дитині, що розумієте її прохання, поясність, чому в цей момент не можете виконати його. Не варто «відкуповуватися» від дитини іграшками та подарунками, для неї набагато важливіша та потрібніша Ваша безпосередня увага.

     Говоріть із дитиною про її почуття. Дитина поступово засвоїть мову своїх почуттів, і їй буде простіше сказати Вам, що вона ображена, засмучена, зла, почуває себе самотньою, а не намагається привернути Вашу увагу своєю поведінкою. Єдине, чим не варто зловживати, то це впевненістю в тому, що дорослий ліпше знає, що відчуває дитина. Дорослий може лише припускати на основі свого досвіду, самоспостереження, спостереження за оточенням, що означає поведінка дитини. Дитина має активно оповідати про свій внутрішній світ, а дорослий надавати їй таку можливість та засоби для її втілення.

    Обіймайте та цілуйте дитину. Обійми виконують надзвичайно важливі функції для дитини: прийняття, підтримки, захисту, поновлення емоційного комфорту, єдності сім’ї, фактичне підтвердження любові батьків, а також того, що батьки мають потребу в тактильних та емоційно насичених контактах із нею.

     Не забувайте хвалити дитину. Коли дитина правильно реагує на похвалу, намагайтеся закріпити ці її зусилля. Дитина ліпше реагує на похвалу, коли бачить, що батьки справді задоволені нею. Не варто формулювати похвалу на кшталт «хороший хлопчик» чи «хороша дівчинка». Ліпше висловлюватися так: «Мені подобається, як ти вчинив (-ла)». Така похвала дає дитині змогу відчути, що вона може скласти гарне враження про себе.

      Розмовляйте з дитиною наодинці. Якщо дитина завинила, розмовляйте з нею про її вчинок без свідків: родичів, інших дітей тощо. Під час розмови намагайтеся не використовувати емоційних висловлювань, зокрема «як тобі не соромно». Будьте стриманими та виваженими.

        Приділяйте час спільній діяльності з дитиною. Вигадайте значущий для Вашої сім’ї ритуал. Наприклад, читання казки перед сном, спільний перегляд мультфільмів, участь у настільних іграх, проведення сюжетно-рольових ігор для всієї сім’ї тощо.

1647018492_1-abrakadabra-fun-p-klipart-solntse-na-prozrachnom-fone-1.png
bottom of page